Історія справи
Постанова ВГСУ від 05.02.2015 року у справі №917/1744/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2015 року Справа № 917/1744/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", м. Полтавана постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014у справігосподарського суду Полтавської областіза позовомприватного підприємства "Геотест", м. Івано-ФранківськдоДержавного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", м. Полтавапроспонукання до виконання мирової угоди за участю представників:
позивача: Магдій В.Т. (представник за дов. від 12.01.2014 №б/н),
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ПП "Геотест" звернулось з позовною заявою до ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 08.07.2013 по справі №18/1370/12.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.10.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014, позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. 104 ГПК України, оскільки справа була розглянута судом першої інстанції без участі представника відповідача, в зв'язку з чим він не мав можливості надати докази.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 по справі №18/1370/12 затверджено мирову угоду, яка була укладена 08.07.2013 між приватним підприємством "Геотест" та ДП "Полтавське управління геофізичних робіт", відповідно до умов якої відповідач має сплатити позивачу грошові кошти в розмірі основного боргу 2768847,60 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 55933,00 грн., а позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача у вигляді сплати інфляційних витрат в сумі 19381,93 грн., та річних в сумі 8420,33 грн.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови мирової угоди щодо сплати зазначених сум, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 2824780,60 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Звідси, враховуючи відсутність доказів визнання недійсною зазначеної мирової угоди, яка є угодою про зміну одного зобов'язання іншим, висновок господарського суду попередніх інстанцій про задоволення позову колегія визнає правомірним та обґрунтованим.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на порушення господарським судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст. 104 ГПК України, не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.11110 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи зазначене, а також присутність представника відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи, колегія вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів відсутні, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 у справі №917/1744/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало
